Прус Віталій Васильович — випускник Горохівського ліцею №2 Горохівської міської ради, гідний громадянин і відданий захисник Батьківщини.
Віталій Прус народився у 1975 році в місті Горохів. Тут пройшли його шкільні роки, тут він зробив перші кроки у доросле життя. У пам’яті вчителів та однокласників залишився щирим, вихованим і справедливим юнаком, який завжди з гідністю ставився до людей.
У час, коли рідна країна потребувала захисту, Віталій без вагань став до лав Збройних Сил України. Він проходив військову службу поблизу населеного пункту Новомиколаївка Запорізької області, де мужньо відстоював територіальну цілісність нашої держави. Був надійним побратимом, людиною честі й обов’язку.
Під час короткої відпустки, яку провів удома серед близьких, його серце раптово зупинилося. Трагедія сколихнула всю громаду. Ми втратили ще одного захисника, який не жалів себе заради нашого спокійного сьогодення.
Горохівський ліцей №2 глибоко сумує разом із рідними Віталія. Учні, вчителі та всі, хто знав його, вшановують пам’ять випускника, який гідно пройшов свій життєвий і військовий шлях.
Вічна пам’ять, вічна шана. Слава Україні! Героям слава!
Геба Степан Іванович
Степан Геба — Герой України, випускник Горохівського ліцею №2
Степан Іванович Геба народився 12 червня 1984 року в місті Горохів Волинської області. Він був випускником Горохівського ліцею №2, де здобув базову загальну середню освіту. Вчителі згадують його як спокійного, відповідального та товариського юнака, який завжди проявляв повагу до старших, мав глибоке почуття справедливості та чітке розуміння, що таке обов’язок.
Після закінчення ліцею він вступив до Горохівського державного сільськогосподарського технікуму (нині — Горохівський фаховий коледж ЛНУП), де здобув спеціальність бухгалтера. Однокурсники та викладачі згадують його як щирого, доброго і дуже справедливого хлопця. Завжди мав свою думку, був активним у житті колективу, щиро підтримував друзів і готовий був прийти на допомогу у будь-якій ситуації.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Степан не залишився осторонь. Він добровільно став на захист рідної землі, не роздумуючи, залишивши родину, друзів і звичне життя. Його мужність, витримка та вірність присязі стали прикладом для багатьох.
У складі Збройних сил України він виконував бойові завдання в найгарячіших точках фронту. Загинув 25 травня 2024 року під час боїв біля села Новоселівка Донецької області. Вісім місяців вважався зниклим безвісти. Лише на початку 2025 року завдяки проведенню експертизи ДНК вдалося ідентифікувати його тіло. Степан Геба віддав своє життя, рятуючи побратимів під час важкого бою. Його вчинок — це героїзм найвищого ґатунку.
13 лютого 2025 року місто Горохів прощалося зі своїм Героєм. Почесна варта, церковна служба у Свято-Вознесенському храмі, сльози на очах земляків та побратимів.
Герої не вмирають. Степан Геба — назавжди у строю, у нашій пам’яті.
Прищук Павло Анатолійович — випускник Горохівського ліцею №2
5 вересня 1999 року у місті Горохів народився Павло Анатолійович Прищук — світлий, щирий, талановитий юнак, який залишив глибокий слід у серцях учителів, однокласників і всіх, хто мав честь його знати.
Павло навчався у НВК" ЗОШ I-III ступеня- гімназія" м.Горохів, нині — Горохівський ліцей №2, який закінчив у 2017 році. Ще з дитинства вирізнявся активністю, відповідальністю та любов’ю до спорту. Був неодноразовим переможцем спортивних змагань, нагороджений грамотами та медалями, завжди прагнув до перемоги та справедливості.
У 2019 році Павло пройшов строкову військову службу морським піхотинцем в Одесі. З початком повномасштабного вторгнення, не вагаючись, став на захист України. Молодший сержант, командир гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону, Павло виявив виняткову хоробрість, мужність і відданість. Був удостоєний численних військових відзнак.
22 липня 2023 року, унаслідок артилерійського обстрілу окупантів поблизу села Старомайорське Донецької області, Павло Прищук загинув, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі. Без нього залишилися дружина Юлія та п’ятимісячний син Тимур, який зростатиме з гордістю за свого батька — справжнього Героя.
Світла пам’ять про Павла Прищука — назавжди у наших серцях.
Вічна слава Герою України, який віддав життя за наше мирне майбутнє, за волю, за свободу!
Світла пам’ять Герою — випускнику Горохівського ліцею №2 Дмитру Чижику
Горохівський ліцей №2 Горохівської міської ради з глибоким сумом і гордістю вшановує пам’ять свого випускника — Дмитра Всеволодовича Чижика, справжнього патріота, мужнього воїна, захисника незалежної України.
Дмитро Чижик народився 1 квітня 1982 року в місті Горохів. Свою шкільну освіту здобув у НВК" ЗОШ I-III ступеня- гімназія" м.Горохів — закладі, який сьогодні носить назву Горохівський ліцей №2. Тут формувався його характер, світогляд, любов до рідної землі.
Після закінчення школи Дмитро вступив до Львівської академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького. Життєвий шлях привів його до праці в охоронній фірмі у Львові, а згодом — до роботи на меблевій фабриці в Нововолинську. Він був не лише відповідальним працівником, а й турботливим чоловіком і батьком двох синів — Павла (2012 р.н.) та Іллі (2014 р.н.).
Справжнім героєм Дмитро став у 2014 році, коли разом із братом Миколою вирушив боронити Україну в зоні АТО як армійський розвідник. Після повернення на мирну Волинь не полишав прагнення допомагати ближнім, працював, підтримував волонтерські ініціативи.
З першого дня повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Дмитро добровільно прибув до розташування 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Як сержант і командир відділення артилерійської розвідки, він воював на найгарячіших напрямках — у Житомирській, Київській, Харківській, Херсонській, Миколаївській областях, на Донеччині.
Він був оператором дрона, майстерно керував безпілотниками, рятував життя побратимам і завдавав нищівних ударів ворогу. Перший дрон купив за власні кошти, інші — отримав завдяки волонтерам, з якими постійно співпрацював. Допоміг передати на фронт і автомобіль, наданий друзями з Латвії.
У 2022 році Дмитро отримав важке поранення та контузію, проходив лікування і реабілітацію, але знову повернувся до побратимів.
12 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання біля села Дворічна Куп’янського району Харківської області, героїчно загинув від прямого артилерійського влучання.
23 березня 2023 року Дмитра Чижика поховали у рідному Горохові .
Світла пам’ять, вічна шана і низький уклін Герою, нашому випускнику, який поклав життя заради майбутнього України.
Герої не вмирають.
Слава Україні! Героям слава!
Світла пам’ять випускнику Горохівського ліцею №2 – Герою України Віталію Палію
8 лютого 1984 р. – 28 січня 2023 р.
Старший солдат 109 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади.
Навідник. Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Роздолівка Донецької області.
Наш заклад з сумом і глибокою скорботою вшановує пам’ять Палія Віталія Володимировича, випускника Горохівського ліцею №2, який віддав життя за незалежність і свободу України.
Віталій народився 8 лютого 1984 року в селі Ржищів. З першого по дев’ятий клас навчався у Горохівській школі №2, яку закінчив у 1999 році. Віталій зарекомендував себе як спокійний, врівноважений та ввічливий учень, завжди готовий прийти на допомогу. Він вирізнявся товариськістю, активною участю у позакласному житті, зокрема, полюбляв командні ігри з м’ячем.
Подальший життєвий шлях Віталія був сповнений праці та відповідальності. Він здобув середню спеціальну освіту у ВПТУ №2 м. Луцька, завершив навчання у 2005 році. У 2012 році — пройшов кваліфікаційне навчання за спеціальністю «охоронець» у Волинському училищі професійної підготовки працівників міліції УМВС України у Волинській області (м. Колки).
Свій обов’язок перед державою Віталій почав виконувати ще у 2003–2004 роках під час строкової служби у прикордонних військах (м. Великі Мости, Львівська область).
До початку повномасштабного вторгнення працював охоронцем на підприємствах ГСР ДП «Арсенал» та ПП «Агросервіс». У Віталія залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей…
24 лютого 2022 року Віталія було мобілізовано. Він служив у роті охорони Першого відділу Луцького РТЦК та СП, а з 27 грудня 2022 року проходив вишкіл у місті Коломия. З 14 січня 2023 року його батальйон передислокували в район міста Дружківка на Донеччині.
28 січня 2023 року, під час виконання бойового завдання, Віталій загинув від вибухової травми внаслідок мінометного обстрілу. Похований на новому кладовищі в місті Горохів.
Світла пам’ять Віталію Палію — нашому випускнику, мужньому захиснику України, люблячому чоловікові, батькові, другові. Його подвиг назавжди залишиться у серцях громади та шкільної родини.
Феоктистов Сергій Олександрович
Світла пам’ять Герою – нашому випускнику Феоктистову Сергію Олександровичу
Феоктистов Сергій Олександрович народився 19 серпня 1984 року у місті Горохів Волинської області. Навчався у навчально-виховному комплексі "ЗОШ І–ІІІ ступеня – гімназія" м. Горохова, який закінчив у 2000 році.
Вчителі та однокласники пам’ятають Сергія як старанного, добросовісного й уважного учня. Він брав активну участь у житті класу та школи, завжди був товариським, привітним і вихованим. Його доброзичливість, щирість і щедра душа залишили теплі спогади в серцях тих, хто його знав.
У 2008 році Сергій закінчив Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету. Він був добрим сином, мріяв про власну сім’ю, про звичайне людське щастя, якого прагне кожен.
Свою військову дорогу Сергій розпочав у 2003 році, проходячи строкову службу в Мелітополі, на транспортному аеродромі. А з 16 липня 2015 року добровільно став до лав захисників України. Служив у 24 окремій механізованій бригаді. Воював, як і всі побратими, з думкою про рідних, рідне місто та батьківський дім.
26 вересня 2015 року, виконуючи обов’язки військової служби в зоні проведення антитерористичної операції, старший сержант інженерно-саперного взводу Сергій Феоктистов загинув поблизу смт Новгородське Донецької області внаслідок підриву на вибуховому пристрої.
Це величезна втрата для родини, друзів, побратимів, рідної школи та всієї України.
Горохівський ліцей №2 гордиться своїм випускником — мужнім захисником, гідним сином українського народу.
Вічна слава Герою.
Герої не вмирають — вони вічно живуть у нашій пам’яті.
Щирі співчуття рідним та близьким.
Вічна шана Героям - випускникам